Сайт Побірської школи - Історія с. Побірка

Меню сайту

Фотоальбом

Міні-чат
 
200

Наша кнопка

код кнопки:

 

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 538

Наше опитування

Система Orphus

Якщо Ви помітили

орфографічну помилку -

виділіть її і натисніть

Ctrl+Enter

Система Orphus


Банерообмін УБС

Украинская Баннерная Сеть




Історію села Побірка в архіві WinRar ви можете СКАЧАТИ  ТУТ

 

                           ЗМІСТ

     1. Географічна довідка.
     2. Вступ.
     3. Встановлення радянської влади.
     4. Велика Вітчизняна війна.
     5. Відбудовчий період.
     6. Село в 50-і – 60-і роки.

1. Географічна довідка

Село Побірка Теплицького району Вінницької області розташоване на невеликій річці Тьмі, лівій притоці Південного Бугу.
Найближче велике село – Соболівка, що знаходиться на північному сході від Побірки. Найближча залізнична станція – Дукля Південно-західної залізниці, розташована за 5 км від села. Друга залізнична станція – Губник знаходиться на відстані 7 км від села. Ліс «Плоске» відділяє побірські поля від метанівських на сході. До західних околиць села підходять близько масиви полісся під назвою «Глибочанська Сосна». Молоді ялини і сосни роблять повітря вологим і запашним, тому воно має профілактичне і лікувальне значення.
Корисні копалини, що знаходяться на території села – це граніт. Гранітний кар’єр знаходиться на південній окраїні села. Є ще родовища піску та білої глини. Із геологічних явищ, які можна спостерігати, – це зсув на підвищенні «Огруд» в південно-східній частині села. Зсув почався в 1939 році і земля зсувається зі швидкістю 2 м за 1 рік. Площа зсуву 1 га. На території села є ставок, що має площу водяного дзеркала 1 га. Крім основної річки є ще дві її притоки – Галіївка, довжиною 2 км, та Зарічок, довжиною 1 км. Село Побірка знаходиться в ярку, воно захищене від сильних вітрів. Основне заняття населення – землеробство і тваринництво. Тут добре ростуть яблуні, груші, сливи, вишні. Населення с. Побірка на 1960 рік налічувало 1454 чоловік, з них: чоловіків – 563, жінок – 891. Земельний фонд сільської громади становить 1857 гектарів землі, з них орної – 1850 га, 361 га становлять луки, заливні, балки та горби. Через село проходить дорога Теплик – Соболівка – Глибочок – Тростянець.

2. Заснування села та дорадянський період

Село Побірка було засноване в кінці ХІІІ століття. Тоді воно було вище по річці Тьмі, на територій, яку тепер називають «Горб». Місце, де тепер знаходиться село було покрите лісом. Від чого походить назва села Побірка? Говорять, що в ту давнину оселилися на лісовій галявині два брати із сім’ями. Коли число всіх людей досягло 70 осіб, галявина стала тісною для такої кількості людей. На той час ці два брати були вже старими дідами. На сімейній радівони вирішили поборотись так, як борються борці. Хто вийде переможцем, той залишиться на місці, а переможений повинен буде шукати іншу лісову галявину для себе та своєї сім’ї. Від того, що один брат поборов іншого і назвали невеличке поселення «Поборівка».
В середині XVII століття поляки повністю знищили село Поборівку, залишилось тільки кілька сімей, які втекли в ліс південніше села.
В яру біля лісу «Гараджин» є криниця. Біля тієї криниці був збірний пункт козаків Богдана Хмельницького. Цей пункт називався «Збірка». Після перемоги над поляками під Батогом на цьому місці почало утворюватись село. Першим оселився громадянин Лещенко в теперішній східній частині села серед лісу та дикого саду, рядом з ним оселився Калантир, потім на заході теперішнього села – Швидкий, в південно-західній частині – Ковбаса. Так виросло село. На честь Поборівки і Збірки його назвали «Побірка». Село почало рости, жителі викорчовували все більші ділянки лісу, перетворюючи площу під орну землю.
До початку ХІХ століття в селі було вже 300 дворів. Як село, так і земля належали графові Костянтину Костянтиновичу Потоцькому.
У 1825 році була вперше організована школа грамоти. Першим учителем був солдат, який прослужив рядовим 25 років, родом він був з села Губника Гайсинського району. У 1875 році школа грамоти була перетворена в церковно-приходську школу.
Промисловість села Побірка на початку ХІХ століття була така: була одна ґуральня, три водяних млини і один вітряк. Ґуральня була розташована біля колишнього Швидківського ставка, тут же був і один млин. Два інших млини були на річці в південній частині села.
На кінець ХІХ століття село виросло ще більше. В ньому вже налічувалось 1089 осіб чоловічої статі та 1079 осіб жіночої статі. Основними жителями були українці, що займались сільським господарством. Серед них було 50 сімей, що не мали ніяких засобів виробництва і працювали в пана наймитами.
У 1902 році була побудована початкова міністерська школа. Першим учителем в ній був учитель Комар. Школа мала два відділення: для хлопчиків і для дівчаток. Хлопців навчалось 150, а дівчат – 40. Першою учителькою у відділенні для дівчат була учителька Черняховська.
Маєтком у селі Побірка управляли приказчики : Зміївський, Соломовський, Вільчанський, Яновський. Останнім був Яворський, який стягнув контрибуцію в 250 крб. з кожного двору.
Перша світова війна застала жителів села на збиранні урожаю. На другий день були мобілізовані чоловіки, які складали основну силу в збиранні врожаю, старші чоловіки були мобілізовані в «погонці» (обоз). На громадян села ліг великий тягар імперіалістичної війни, в усіх куточках росли невдоволення, зароджувались революційні настрої.

3. Встановлення радянської влади

Життя селян напередодні 1917 року було важке. В селі було близько 70% малоземельних та безземельних селян. Багато селян шукали заробітків у інших селах, зокрема в Соболівському цукрозаводі. Плата за працю була низька. Особливо знецінений був труд підлітків та жінок. На початку 1917 року були чутки, що скоро війні вже буде кінець, населення жило надіями на краще життя. Самодержавство було повалено, але ця чутка прийшла в село із запізненням. Селяни захопили землі, якими володів поміщик Яворський. Після 1917 року настав важкий період громадської війни. Через село проходили банди Денікіна, Петлюри, Тютюнника. Часто вривався в село зі своєю зграєю бандит Цісар, який називав себе «Хмарою», забирав у людей коней, вози, продовольство. В селі Побірка він знав усі виходи, тому, що до цього проживав у селі близько двох років. Тільки завдяки тому, що село знаходиться далеко від головних шляхів, бандитами було завдано мало збитків.
Громадянська війна закінчилась, селяни отримали наділи землі. Селяни-бідняки не мали тягла і реманенту, часто не вистачало насіння. Знаходились в селі такі «ділки», які на цьому наживались: брали ділянки землі і засівали «на сніп», тобто за половину урожаю. Біднякам було важко, тому селяни об’єднувались в комітети незаможних селян (КНС). Комітет захищав незаможних і відстоював їхні інтереси, показуючи правильний шлях виходу із злиднів. Першим головою КНС був Лещенко Калістрат Федорович. До послуг незаможних селян була каса взаємодопомоги.
Потім жителі нашого села почали об’єднуватися в товариства по спільному обробітку землі (ТСОЗ). В селі були утворені виробничі товариства. Інакше їх ще називали «буряковими товариствами». Ці товариства надавали допомогу тяглом, машинами та іншим. Сільський банк надавав позики на придбання тягла, сільськогосподарських машин. Таким чином бідні селяни звільнилися від залежності від багатих хазяїнів. Молодь в цей час стає в авангарді селянських мас. Комсомольська організація була утворена пізніше ніж в сусідніх селах. Дуже добре була поставлена робота драматичного і співочого гуртків. Драматичний гурток виїзджав в села Глибочок та Петрашівку. Весною 1923 року з ініціативної групи була утворена перша комсомольська організація. ЇЇ секретарем був Павленко Пилип Васильович. Комсомольці займались самоосвітою, очолювали групи по ліквідації неписемності.
На весні 1928 року селяни почали об’єднуватись в колгосп. Ініціаторами колгоспного господарювання були: Сокольвяк Юхим, Ковбаса Тимофій, Москаленко Костянтин, Плахотнюк Паліян, Москаленко Василь та інші. Влітку 1928 року була утворена сільськогосподарська артіль «Комунар». На цей час в селі було близько 550 дворів, проживало 2800 жителів. У 1931 році в південно східній частині села був організований ще один колгосп, який носив ім’я Т.Г.Шевченка. Пізніше цей колгосп назвали ім. Ворошилова. В цьому ж році була реорганізована Побірська початкова школа в неповно-середню, і в 1935 році учні одержали свідоцтва за 7 класів. Перші випускники поступили навчатися в технікуми та в середню школу с. Соболівка.
Сільське господарство відроджувалось швидко, колгоспи міцніли. В роки перед Великою Вітчизняною війною колгоспи видавали по 4 кг, а то навіть і по 8 кг хліба на трудодень. Урожаї були високі, техніка обробітку покращилась.
Село обслуговували дві тракторні бригади, було 6 тракторів ХТЗ. Колгосп придбав першу автомашину. Була побудована електростанція, яка давала струм для центра села. Велику увагу було приділено ставковому господарству та бджільництву. В селі було тоді чотири ставки загальною площею 10 га водяного дзеркала. Дві пасіки колгоспу давали великі прибутки. Тоді було закладено сад площею 30 га. Особливо раціонально використовували в колгоспі мінеральні та органічні добрива. Почало розвиватися тваринництво, особливо вівчарство. В справу розвитку вівчарства зробив значний вклад Киценко Петро Трохимович.
Почалася розвиватися культура на селі. Для клубу було закуплено комплект інструментів для духового оркестру та радіоприймач. Двічі на тиждень приїжджала звукова кінопересувка. Драмгуртківці кожного місяця ставили п’єсу. Особливо активним культпрацівником був Рябець Зоть Дем’янович. В 1939 році було побудовано другий колбуд (клуб), де демонструвались кінофільми і виступали агіткультбригади. Колгоспне будівництво набрало великого розмаху, були побудовано всі необхідні основні та допоміжні приміщення, склади, гаражі.

4. Велика Вітчизняна війна

Ще вранці 22 червня 1941 року людей, які люблять рано вставати, здивували звуки авіаційних моторів далеко за хмарами. То пролітали німецькі літаки. О 12 годині жителі вже знали про те, що фашистська Німеччина напала на СРСР. Того ж дня пройшла мобілізація в Червону армію. На другий день правління колгоспу та комуністи Жук О.К., Курка А.С. організували мітинг, де було вирішено працювати ще краще і охороняти нашу Батьківщину. Йшла війна та колгоспники трудились, як раніше. Лінія фронту рухалась на схід. Все частіше появлялись літаки, виграючи пропелерами якісь страшні мелодії. Правління колгоспу одержало розпорядження приготувати все до евакуації. Бухгалтер колгоспу Франюк Кирило Захарович готував до знищення всі колгоспні документи та архіви.
Колгоспники Каптола Іван Григорович та Киценко Зоть Гнатович підготовляли техніку для знищення, щоб вона не дісталась ворогові. Фронт наближався. Чути було глухі вибухи снарядів. Все було підготовлено до евакуації. За тиждень до приходу фронту основні матеріальні цінності та худобу було евакуйовано. Німецькі літаки бомбили колгоспну пасіку, прийнявши вулики за палатки солдат. В селі великих боїв не було, так як село знаходиться далеко від основного шляху. Через село пройшло кілька німецьких військ, приблизно один полк в напрямку на Петрашівку. На другий день близько десяти червоноармійців пройшли через село, щоб потім з’єднатися з іншими частинами Червоної Армії.
Два тижні в селі не було ніякої влади, потім з Соболівки прибув німецький комендант і встановив в селі жорсткий режим. Фашисти почали забирати худобу і хліб, людей били гумовими палицями. Хліб вивозили машинами, нічого не залишаючи селянам. Настали тяжкі дні окупації. Не було солі, мила, сірників, та люди пристосувались до тяжкого життя – самі ткали полотно, плели лапті, робили саморобні жорна. Школа і клуб були закриті. Жителі протестували, та німці жорстоко розправлялися з бунтівниками. Хоч партизанів в селі не було, проте їхні славні подвиги зароджували в селян віру в перемогу над ворогом.

5. Відбудовчий період

12 березня 1944 року перші радянські розвідники пробрались в східну частину села. Яка це була радість. Німців в селі не було. Через село пройшли близько10 фашистських солдатів без гвинтівок. Та ось об 11 годині рушили наші війська, танки. Люди виходили із сховищ, вітаючись, торжествуючи. День видався погожим. Над селом знову засяяло сонце свободи. Та залишились після німців глибокі рани. Господарство було зруйновано, худоби й коней не було, насіння для сівби також. Прийшлось все робити заново. Весняну сівбу проводили частково коровами, тільки трохи із запізненням. Наступили жнива, техніки було мало, але відремонтовано дві молотарки і вони були готові до жнив.
Важким було завдання по відновленню тваринницьких ферм та все ж було створено молочно-товарну ферму, кількість корів досягла 50 голів, свиноферму – 60 свиней, вівцеферму – 50 овець, було також 70 коней та 20 волів. Перший урожай 1944 року колгоспники зібрали вчасно. Війна ще тривала. Колгоспники свій перший урожай везли на Губницький хлібоприймальний пункт, щоб він якнайшвидше був відправлений для бійців Червоної Армії та робітників, які відбудовують зруйновану окупантами промисловість.
9 травня 1945 року настав довгожданий день – День, коли вся країна святкувала Перемогу. Війна закінчилась. 277 жителів села Побірка захищали нашу вітчизну, 128 чоловік загинули на фронтах, як герої, 24 – повернулися додому інвалідами. Колгоспники ще з більшою силою, ентузіазмом взялися до відбудови рідного села, до підняття економіки колгоспу.

6. Село в 50-і – 60-і роки

Післявоєнні роки для села Побірка були роками росту народного господарства. Швидка відбудова і високі темпи дальшого розвитку народного господарства України, піднесення матеріального добробуту і культурного рівня радянського народу позитивно впливали і на населення Побірки. Переважна більшість жителів об’єднуються в сільськогосподарську артіль «Комунар». Колгосп «Комунар» налічував 528 дворів і мав 558 працездатних колгоспників, господарство було економічно сильне, мало 1857 га землі. Господарські приміщення та тваринницькі ферми побудовано заново. Розташовані вони на північно-східній окраїні біля дороги Соболівка – Глибочок. Колгосп обслуговувала тракторна бригада, що налічувала 21 трактор. В цей той час було 10 комбайнів, в тому числі 2 кукурудзяних і 3 бурякові. Також була в наявності пилорама і установка для розмелювання зерна на дерть. Для транспортних послуг було 6 вантажних автомашин. Особливо бурхливо розвивається тваринництво, налагоджено електродоїння. Великого розмаху набрало виробництва кормів. Розширено посіви кукурудзи та гороху. В колгоспі нараховується більше 700 свиней. 1962 року закінчено будівництво свинарника для молодняка. Колгосп в цей час мав також вівцеферму, в якій налічується 400 овець. На птахофермі – 833 курей, 135 качок, 211 гусей.
Ставкове господарство колгоспу в післявоєнний період набуло гарного розвитку, але зливні та талі води весною 1963 року завдали ставкам великого збитку. В колгоспі було дві пасіки, які налічували 160 вуликів.
За 1961 – 1963 роки посаджено 19 га саду. Всього в господарстві налічувалось садових насаджень 29 га.
Кожного року Побірська восьмирічна школа випускала близько 25 юнаків та дівчат.

 

Історію села Побірка в архіві WinRar ви можете СКАЧАТИ  ТУТ

Ваш профіль
Гість


Група:
Гости
Час:20:28

Гість, ми раді Вас бачити. Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь!

Форма входу


Пошук

Свята України

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання


Прогноз погоди
 Погода в Україні


Календар новин
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0


Locations of visitors to this page


Top-uCoz

Каталог webplus.info

Webmast.ru: Инструменты для оптимизации и продвижения сайтов: для тех, кто понимает.

каталог сайтів

Каталог україномовних сайтів

Каталог сайтов OpenLinks.RU

Каталог сайтов :: Развлекательный портал iTotal.RU

Каталог сайтов Всего.RU

Каталог сайтов iLinks.RU

Lemky.com

Каталог MyList.com.ua

Украина онлайн

Graffiti Decorations(R) Studio (TM) Site Promoter


Пропонуєм відвідати

Українські реферати, освітні сайти, освітній форум України

Для вчителів та дирекції школи. Сайт Брацюка Ю.О.

Теплик

Сайт поселення Соболівка

Теплик

Союз образовательных сайтов

Освітній портал

Каталог Ресурсов Интернет

Украинский портАл

Каталог україномовних сайтів

Пиши українською

[Vox.com.ua] Портал українця

Кіровська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2

 Сайт Попельниківської школи.

Пустовітська ЗОШ



с. Побірка © 2008-2016