Колір і здоров'я людини - Корисні статті - Каталог статей - Сайт Побірської школи

Меню сайту

Категорії каталогу
Корисні статті [19]

Міні-чат
 
200

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 538

Головна » Статті » Корисні статті [ Додати статтю ]

Колір і здоров'я людини
І в складі енергоінформаційного меню організму найважливіше значення має саме колір, тобто світлові потоки цілком певної якості.

Для того щоб ліхтарик випромінював необхідне світло, необхідно надати йому відповідне енергетичне джерело, простіше кажучи, вставити працюючу батарейку. Для руху автомобіля потрібно багато чого — від знання маршруту до справності механічної частини і електросистеми. Однак без пального він точно переміщатися не зможе навіть при повній справності.

Точно так само кожному з нас час від часу необхідно усвідомлено включатися у споглядання прийнятних (що подобаються, яким віддається перевага, котрі потрібні, необхідні) колірних потоків, без чого вчасно підзарядити внутрішні батареї організму просто-напросто не вдасться.

Організованість і якість сприйняття необхідного кольору значною мірою визначає якість всього життя людини, тому що колір є унікальним пальним і для душевної динаміки, і для тілесної життєдіяльності.

Колір потрібний не аби який і навіть не в повному спектральному наборі, але саме в тих кількостях і тій якості, які визначаються поточними потребами самого організму. Вітаміни кожному з нас потрібні свої, особливі, різні — у різних співвідношеннях, зумовлених особливостями нашого індивідуального розвитку і пов'язаних з характером життєдіяльності на даний момент.

Кольоровий душ для мозку. Світло зустрічається нами як радість життя. Світло животворить будь-яку істоту. Світло живить, насичує, налаштовує, спрямовує і узгоджує. Кольори, з яких витканий будь-який промінь світла, можуть бути зрозумілі як свого роду клавіатура, на якій світло вибудовує неповторну музику життя. Без кольору немає життя, у всякому разі відомої і звичної нам, людським істотам. Колірних потоків ми потребуємо не менше, ніж у надходженні їжі або свіжого повітря для дихання. Власне, сприйняття кольоропотоків і може сприйматися як особлива форма

дихання або своєрідна форма живлення організму корисними інгредієнтами, нестача яких згубно позначається на розвитку біосистеми.

Будь-які неприємності уявляються нами темними та чорно-білими. Депресія по суті своїй є безбарвною, сумною і сірою. Образи раю, відбиті у священних писаннях всіх часів і народів, незмінно радісні, тобто багатобарвні, райдужні.

Мозок постійно потребує безперерв ної динаміки, подібно до обертів дзиґи гіроскопа. Тому, крім надходження поживних речовин і кисню, для успішного функціонування та V розвитку мозок потребує безпе- ч\ рервного надходження найрізно- і манітніших творчих завдань, які забезпечують його ефективну роботу у полісенсорному потоці — потоці зорових, слухових, чудових та всіх інших відчуттів. Мозок потребує осо­бливого сенсорного догляду, інакше підтримуючий його розвиток інформаційно-енергетичний баланс порушується, що незмінно призводить до тих чи інших форм порушень і захворювань.

Депресії і дратівливість, зневіра і злість, підозрілість і жадібність — всі вони уявляються більшості людей у похмурих, сірих і брудних тонах, отрутних відтінках і гнітючих колористичних сполученнях.

Але мало хто знає про те, що самі по собі негативні емоційні стани можуть бути причинно пов'язані з недоліком колірного живлення організму. Фахівці стверджують, що горезвісний хронічний інформаційний стрес у чималому ступені зумовлений отруєнням людини дисгармонійними і дратівливими

кольорами, представленими у її звичному оточенні.

Уявіть стан тіла, «відлученого» від пестливої ванни. Уявіть собі їжу без солі, чай без цукру і сон на холодній та твердокам'яній підлозі. Вижити можна, але хіба не можна створити більше радісніші, а отже, і більш природні умови?

Щоденне живлення мозку суб'єктивно переважаючими потоками зорових і слухових відчуттів є найобов'язковішою психогігієнічною процедурою, без звички до якої навряд чи можна розраховувати на знаходження справжньої повноти здоров'я, ефективний розвиток здібностей та одержання максимуму задоволень від життя.

За мозком необхідно усвідомлено доглядати, надаючи йому саме те живлення, без якого він не може повноцінно функціонувати,— їжу відчуттів. Процедури, сеанси, точніше радісні зустрічі з гармонічними відчуттями, мають бути щоденними та регулярними. Причому всі споживані сенсорні потоки мають бути усвідомлено сформовані, причому керуватися при створенні поживного потоку необхідно виключно щохвилинними особистими перевагами.

Як напевно дізнатися, чим саме слід наситити свій організм? Запитайте його самі — і він з усіх запропонованих відтінків обере тільки той, який йому подобається, а отже, зараз необхідний, корисний, тому і приємний.

Перевага є тим інтегральним психосоматичним показником, орієнтуючись на який, кожен, навіть не маючи жодних нейрофізіологічних або кольоропсихоло-гічних знань, безпомилково обере найбільш корисні й цілющі впливи.

Переважаючі колорити досить стійкі і за характером можна визначити характер самої людини.

Але в кожний конкретний момент віддається перевага відтінкам, які, і звучання все-таки ситуаційно специфічні, а тому для проведення цілющої процедури щоразу їх потрібно відбирати заново, формуючи потоки впливу на основі поточного стану і сформованих на цей момент потреб, сукупно відібраних у профілі переваг.

Процедури кольоромузичної профілактики корисні не тільки людям з розвиненою зоровою уявою, але й усім іншим. Справа в тому, що еволюційно саме зорові образи пов'язані з обробкою найважливішої інформації в мозку, відповідальної за здійснення мислення. Тому будь-яка анімаційна програма потенційно є ней-рологічно активною і може використовуватися як оздоровчий засіб, зрозуміло, якщо правильно підбирати переважаючі радісні, приємні кольори та звучання.

Кожному корисно навчитися живити власний мозок кращими колоритами, тим самим забезпечуючи його високу творчу продуктивність і регуляційну працездатність, вдаючись до пошуків кращих рішень і знаходження більш результативних способів вирішення завдань. Тому розфарбувати життя всіма кольорами веселки можна в звичайнісінькому безпосередньому значенні, тобто за допомогою прямого впливу на власний мозок переважаючими джерелами відчуттів.

Дуже важливо зрозуміти, що сенсорна психогімнастика, головною в якій еволюційно виявилася колірна, це не тільки є профілактичною дією, але й джерелом колосальної насолоди, природного, легко-досяжного і зовсім нешкідливого. Просто потрібно навчитися відбирати для сприйняття саме те, що подобається, тобто розглядається організмом і психікою як найбільш корисне і тому переважаюче.

Набуваючи навичок розрізнення власних переваг, радуючи свій організмі поступово налагоджуючи з ним дружні відносини, ми всі потроху поступово з ахроматичних сіруватих «занепадників» і «спустошенців» перетворимося на радіючу веселку, вільних, барвистих, різнокольорових і успішних у всіх відношеннях «кольорошанувальників». Адже — це життя, а його відсутність незмінно означає обмеження самої життєвості.

Чому колір має значення. У кожній людській істоті генетично закодований досвід мільярдів і мільярдів типових ситуацій, що мали місце за всю історію розвитку життя на Землі. Всі ці ситуації через розвиненість зорових аналізаторів у переважної більшості тварин мали свій колірний зв'язок.

У мозку за мільйони років еволюції життя самі собою формувалися механізми визначення адаптивних значень тих чи інших кольорів та їхніх відтінків.

Кожен колірний відтінок має своє власне унікальне адаптаційне значення. Він несе своє власне повідомлення про склад оточення і передбачуваний варіант ефективної поведінки у сформованій ситуації.

Генетично організм запрограмований і налаштований на невербальне значеннєве тлумачення відтінків кольорів, що розрізняються ним, оточення, причому в цілому спектр відтінків специфічний саме для біосфери нашої рідної планети. У системі іншій, ніж наше Сонце, зірки або при інших оптичних властивостях атмосфери значення кольорів були б іншими.

Але нас цікавить саме Земля, і отже, колір є одним із найзагальніших для всіх живих істот земної біосфери змістовних мов. Ті організми, які не змогли розібратися в повідомленнях, що передаються різними кольорами, одержували менше шансів на виживання, а тому з часом залишалися без потомства. Виживали лише найбільш кольороадекватні організми. Еволюційно кожен відтінок різних кольорів викликає у всіх живих організмах одні й ті самі фундаментальні архетипові асоціації. Приміром, червоний колір асоціюється й зі сходом сонця, і з кров'ю, і з вогнем, і з почуттєвою любов'ю, і з твердою агресією, і з багато-багато іншим. Сприйняття червоного кольору автоматично збуджує асоціативні зв'язки, що йдуть саме з цими групами спогадів, уявлень і переживань, тим самим створюючи в організмі сприймаючого якийсь особливий «червоний» стан, що легко обумовлюється через колір і невимовний великий комплекс пов'язаних одне з одним «червоних» понять і почуттів.

Кожний певний колір пов'язаний з різними предметами середовища. Жовтим може бути і золото, і сонце, і квітка, і яйце, і багато-багато чого іншого. Щоправда, всі ці предметні представники жовтого кольору розрізняються за відтінками, а тому всі разом мають лише свої власні колірні особливості, сукупно складаючи групу «жовтих предметів».

У відповідь на певні кольори мозок поспішає виробити певні адаптаційні програми, які еволюційно виявлялися найбільш ефективними в плані підтримки шансів на виживання.

Коли ми викликаємо до життя сприйняття того чи іншого кольору, ми непомітно для самих себе активуємо у власній підсвідомості цілий спектр пов'язаних одне з одним понять і символів. Цей набір пов'язаних сенсоносних елементів для кожного відтінку буде своїм. Кожний окремий предмет, стан або явище набудуть своєї кількісної ваги. Однак сучасна людина майже не має практичних навичок значеннєвого відрізнення кольорів, тому своїх власних «кольорових кнопок» практично не знає. Уявлення середньостатистичного громадянина про психофізичний вплив окремих кольорів (червоний — збуджує, фіолетовий — гнітить, а зелений — заспокоює) порівняно зі справжнім неусвідомлюваним значенням кольору є досить убогим. Воно співставив, мабуть, з думкою людини, яка погано бачить, і розрізняє лише світло й темряву, котра опинилася серед експертів, що виносять судження про багатство палітри пізніх імпресіоністів.

 

Звичайно, психічний розвиток індивіда не завжди сприяє правильній (тобто адаптивно ефективній) організації цього досвіду. Але саме завдяки психопро-цесору «Ключ до майбутнього» кожен одержує можливість реорганізувати власну психіку в будь-якому бажаному напрямку, який завдяки са-модії сил самоорганізації ви­явиться найкращим для його унікально своєрідного організму.

«Ключ до майбутнього» (психопро-цесор «Ключ до майбутнього» створений у республіці Білорусь під керівництвом відомого вченого і практика, автора численних публікацій К. В. Сельченка) саме і надає кожному бажаючому можливість розмальовувати внутрішній світ власного організму за своїм бажанням, керуючись не зовнішніми нав'язуваннями і формальними приписами, а виключно внутрішнім уявленням про найбільш прийнятне на даний момент.

Кожний відтінок, що випромінюється екраном монітора, енергетично являє собою свого роду камертон, відповідно до особливості вібрування якого настроюються і функціональні системи живого організму. Таким чином, «Ключ до майбутнього» виявляється унікальним інструментом самоврядування, за допомогою якого можна легко і вільно напоїти тканини й органи тіла необхідними для їх оптимального функціонування світловими енергіями, тим самим забезпечуючи самому собі найкращі умови гармонічного розвитку.

Точно так само, як широка гама палітри надає художникові широкий вибір можливих відтінків для забезпечення повноти самовираження, так і «Ключ до майбутнього» дозволяє нам за власним бажанням розмальовувати наші настрої і переживання, усвідомлено управляти власними станами, діями, що випливають з них, і вчинками. За допомогою одних колірних композицій за допомогою «Ключа до майбутнього» можна погасити обридлий стан і перейти до бажаних настроїв. За допомогою інших колірних сполучень можна підсилити переживання, що подобається, і досліджувати його у всій доступній глибині, закріпивши на пам'ять про нього у пам'яті комп'ютера, для того щоб легко й швидко перейти в цей стан якщо буде потреба.

Коли спекотно — тягне у прохолоду. Коли стає холодно — хочеться зігрітися.
Спрага спонукає шукати питво, а надлишок часу змушує винаходити для себе нові цікаві заняття. Організм природно прагне до гармонії, рівноваги і комфорту, через

свої власні «подобається» і «не подобається» безпомилково вбудовуючись на пошук тих станів і настроїв, які для нього в цей момент є необхідними. Правильне застосування «Ключа до майбутнього» можливе лише у випадку цілеспрямованого вивчення його психотехнічних можливостей і проведення достатньої кількості тренувальних занять. Однак навчання — це не тільки приємно і захоплююче цікаво, але й обіцяє чималі можливості тому, хто пройшов його. Слід тільки вставити собі виграші, що знаходяться разом із освоєнням «Ключа до майбутнього», як одразу ж хочеться швидше приступити до навчання.

За допомогою психопроцесора можна навчитися ефективного пошуку індивідуально значимих психоактивних суцвіть і співзвуч. Наступне сприйняття цих психопрограмуючих зразків дозволить

долучитися до досвіду медитативного сприймання буття.

Звичайно, дзюркіт струмка і хвилювання моря незабутнє прекрасні й не порівнянні ні з якими технотронними засобами і комп'ютерними самонаказа-ми. Але в наш непростий час пошуку способів успішної адаптації до сучасної цивілізації з її лавиноподібними наростаючими швидкостями змін, розмаїтістю виборів і новизною проблем артпроцесор являє собою таку собі психоелектронну паличку-виручалочку. За його допомогою можна цілком успішно справлятися з виникаючими труднощами, та ще й найбільш ефективним чином — за рахунок довільного управління власною психікою.

Як угамувати колірний голод? Розмірено, планомірно і багатосторонньо, не поспішаючи, вибрати, орієнтуючись на інтуїтивне відчуття власної реакції, кольори, що подобаються, продумано сформувати динамічний паттерн, визначити підходящу музику — і не кваплячись, спокійно споглядати картини, що розгортаються на моніторі, розслабившись і ні про що конкретне не думаючи.

Просто дивитися на гарні калейдоскопічні клумби, які розкривається віялами квітів, що подобаються, яких у цей час потребує мозок, а отже, і всі клітини організму. Розуміння взаємин організму і оточення природно спирається г
на харчову метафору.  

Багато в чому вгамування сенсорного голоду аналогічне вгамуванню звичайного харчового бажання. Не поспішаючи, вибрати їжу, накрити стіл, зосереджено налаштуватися на сприйняття харчування і, не кваплячись, із задоволенням спробувати те, що обране власним організмом як найбільш відповідне стану ситості й благополуччя, яке тіло прагне переживати у зв'язку з поглинанням страв.

У відомій дозі регулярно поступаю-чого світлового випромінювання потребують усі без винятку клітини нашого тіла. Але основним, центральним, генеральним каналом найбільш природного надходження інформаційної енергії кольору в організм людини є саме зоровий.

Яке задоволення може порівнятися за глибиною переживання радості (причому без звично супровідного будь-які насолоди почуття провини або сорому) із сеансом самовпливу з використанням психопроцесора «Ключ до майбутнього». Хіба що радіння північному сяйву, радість перед розквітаючим на сході світанком і передчуття багатобарвного свята, до участі в якому довелося терпляче, старанно і ретельно готуватися.

Дуже важливо вгамовувати колірний голод регулярно і досить тривалий час (не менше 10 хвилин упродовж сеансу при повторенні процедури 2-3 рази на день). Витрачання часу на фотонне харчування організму з лишком окупаються стійким підвищенням життєвого тонусу, поглибленням нічного сну, зростанням професійної ефективності та збільшенням креативності, що дозволяє успішніше розв'язувати поточні проблеми.

Не слід побоюватися удаваного звикання організму до кольору. Жива система регулярно потребує посиленого припливу колірних потоків. Просто в різний час їй потрібні різні потоки, навіть якщо в цілому індивідуальна палітра переваг досить певна і відповідає особистісному колірному спектру.

Тільки регулярні й поглиблені заняття приведуть до стійкого, системного та глибокого позитивного ефекту, що вже через 2-3 тижні виразиться у рятуванні від тривожних нездужань і благополучному виправленні багато чого з того, що колись помилково вважалося порушеннями адаптації або деформаціями характеру.

Регулярне живлення власного мозку потоками переважаючого кольору є не менш важливим, ніж надання нервовій системі достатньої кількості вітамінів і цукрів, а також кисню або творчих завдань. Однак не слід схилятися до монохромної гами: численні дослідження показали, що мозок завжди потребує комплексного впливу різних кольорів, які певним чином композиційно відповідають один одному. Тому ідеальним можна вважати обрання 3-5-кольорової «анімаційної клумби», що подарує організму багатство відтінків і півтонів, нехай навіть у межах одного колірного тону.

Якщо перевага як реакція на конкретний колір зберігається і продовжують подобатися одні й ті самі відтінки кольору, накачуйте їхні потоки в мозок ще і ще, доки пороги сприйняття кольорів нарешті не підвищаться.

Це є сигналом того, що даний колір уже зробив необхідну внутрішню роботу, а тому відтепер на перше місце виходить і буде віддаватися перевага вже іншому, більше актуальному відтінку.

Нове — добре забуте старе (з історії кольоролікування). Давні лікарі, які усвідомлено розвивали у собі дар керованого ясновидіння, одностайно визначали організм як пульсуюче сплетення колірних потоків. Особливу увагу привертав червоний колір, що використовували ще середньовічні лікарі для лікування вітряної віспи, скарлатини, кору та деяких шкірних захворювань. Вивчалися й інші кольорові промені. Лікування невралгічних явищ світлом розпочалося дуже давно. Спочатку воно було дуже емпіричним, але після спостережень Плезантона над болезаспокійливою властивістю світла, пропущеного через блакитний фільтр, більш точним.

Відомий російський психіатр Володимир Михайлович Бехтерєв славився не тільки як майстер діагностики душевних розладів, але і як успішний рятівник від психічних недуг. У результаті багаторічних експериментів у застосуванні всіляких

методів терапії він дійшов висновку про найбільшу доцільність застосування природних шляхів оздоровлення.

Одним із улюблених прийомів лікування Бехтерєвим всіляких хвороб було особливе поєднання впливу кольором і гіпнотичним навіюванням. Він намагався налагодити внутрішнє життя організму за допомогою звичайнісіньких гармонічних і природних впливів — впливу словом і впливу приємними колірними потоками, що подобаються. Йому дійсно вдавалося досягти чудових результатів, про які, на жаль, забули вже незабаром після його смерті внаслідок зачарованості лікарів новими нейротропними препаратами та іншими ультрасучасними техніками впливу. На думку Бехтерева, уміло підібрана гама кольорів здатна сприятливо впливати на нервову систему, ніж інші мікстури.

Сьогоднішні екстрасенси і ясновидці також в один голос стверджують, що найбільш точним методом діагностики людських проблем і хвороб є визначення колірного складу його ауральної оболонки та вивчення характеру взаємодії колірних ниток окремих енергомеридіанів. Отже, люди, самі того не підозрюючи, у бук­вальному значенні виткані зі світла, яке проявляється у вигляді окремих кольорів у всіляких колористичних сполученнях.

Організм дихає кольором, живиться кольором, мислить і відчуває за допомогою кольору. Колір є вихідною, первинною, справжньою мовою, якою організм розмовляє з оточенням, а клітини і органи перемовляються одне з одним.

Кожна думка і будь-яке почуття мають свій особливий колорит, складений з декількох законно взаємодіючих кольорів. При цьому дуже важливо зрозуміти, що мова кольору єдина для всіх людей та їхніх організмів, як, втім, і для всього живого на Землі.

Подібно до того, як склад атомів окремих елементів визначає характер хімічних властивостей різних речовин, так і фізичні характеристики колірного хвильового по­току визначають характер впливу цього кольору на живий організм.

Дивно, але до початку XXI століття досвід російського психіатра виявився знову затребуваним. За допомогою кольору і слова йому дійсно вдавалося упоратися з найважчими хворобами. Однак успіх розробленого ним методу не міг бути повним. Адже в його час не було комп'ютерів, а отже, не могла бути розроблена техноло­гія, аналогічна «Ключу до майбутнього». Проте сама ідея Бехтерева про могутність сполучення природних факторів впливу залишилася правдивою і до сьогодні, що говорить про проникливість великого російського психолога.



Джерело: http://yrok.at.ua/publ/13-1-0-159
Категорія: Корисні статті | Додав: Yura-Brats (27.06.2009)
Переглядів: 1125 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Ваш профіль
Гість


Група:
Гости
Час:20:34

Гість, ми раді Вас бачити. Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь!

Форма входу


Пошук

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0


Locations of visitors to this page


Top-uCoz

Каталог webplus.info

Webmast.ru: Инструменты для оптимизации и продвижения сайтов: для тех, кто понимает.

каталог сайтів

Каталог україномовних сайтів

Каталог сайтов OpenLinks.RU

Каталог сайтов :: Развлекательный портал iTotal.RU

Каталог сайтов Всего.RU

Каталог сайтов iLinks.RU

Lemky.com

Каталог MyList.com.ua

Украина онлайн

Graffiti Decorations(R) Studio (TM) Site Promoter


Пропонуєм відвідати

Українські реферати, освітні сайти, освітній форум України

Для вчителів та дирекції школи. Сайт Брацюка Ю.О.

Теплик

Сайт поселення Соболівка

Теплик

Союз образовательных сайтов

Освітній портал

Каталог Ресурсов Интернет

Украинский портАл

Каталог україномовних сайтів

Пиши українською

[Vox.com.ua] Портал українця

Кіровська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2

 Сайт Попельниківської школи.

Пустовітська ЗОШ



с. Побірка © 2008-2016